?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Виявляється Diet thinking може непомітно бути присутнім та скеровувати наші дії навіть тоді, коли ми офіційно не на дієті. Наприклад, зараз я інколи ловлю себе на тому, що їм "корисний" і смачний салат в більшій мірі не тому, що хочеться, а тому, что "давно не їла салату" чи "правильніше буде свіжі овочі поїсти в обід". При цьому мій обід мені не те щоб не подобається, але він не наповлює мене в усіх сенсах так, як могли б це зробити пельмені з кроликом. Та думка про них була перекрита уявною "корисністю" салата, та тим фактом що щось схоже я їла вчора. Що цікаво, в результаті вчорашньої вечері де я обрала все виключно за покликом тіла, мені не схотілося ані коктейлю в Каріббіан, ані такої звичної цукерки на ніч вдома, а сьогодні після обіду на "додачу" прийшла значна частина шоколадки з кокосом.
Ба навіть більше скажу: Diet thinking не лише на їжу розповсюджує свій руйнівний вплив. Воно всюди, де замість того, щоб реагувати на власний стан, сигнали тіла та душі, ти починаєшь "робити корисне". Наприклад, займатися чимось для тіла, коли насправді ти дуже хочешь спати. Я, керуючись сьогодні розумінням "корисного застосування" вільного часу поки Івася з Дімою поїхали, намагалася не зважати на нестачу сну займатися йогою. Спіймала себе на тому, що включила фоном телевізор, аби хоч якось додати приємності цьому заняттю, що саме зараз було для мене каторгою, і ще трохи пішла б за кавою та шоколадкою аби прокинутися. На щастя, мені вдалося себе переконати, що не варто так брутально поводитися зі своїми потребами і затикати себе "замінниками" щастя, коли насправді щастя для мене саме зараз - сон. Згадуючи себе в подібних випадках, можу з упевненістю сказати що позайматися завжди вдається дуже мало і неефективно, після чого із відчуттям незадоволення собою, на автопілоті, я починала "пробуджувати" себе все тими ж знайомими засобами - їсти й пити, не відчуваючи ані голоду, ані задоволення, дивитися абищо по ТБ, без жодної потреби в цій інформації.